Сучасний артринок та позиціонування на ньому бренду митця

Abstract

Мета роботи – дослідження дефініцій «артринок» та «бренд митця» в першій третині ХХІ століття, а також аналіз шляхів просування сучасних брендових художників на артринку. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, емпіричного та теоретичного методів. Такий методологічний підхід дозволяє проаналізувати інструменти популяризації сучасних українських та зарубіжних митців. Наукова новизна полягає в новому погляді на дефініцію «артринок» у порівняльному розкритті дефініції «бренд митця» через дослідження некомерційних соціокультурних проєктів на тлі комерційних артпроєктів, спрямованих на отримання грошових прибутків. Висновки. Соціокультурне проєктування роботи менеджерів сучасного українського комерційного та некомерційного сегментів артринку відповідає алгоритмам планування класичного ринку, має таких учасників ринкових відносин, як виробник мистецького продукту, продавець, споживач, алгоритми ціноутворення, рекламування тощо. На артринку впроваджені маркетингові алгоритми популяризації творчості митців, просування мистецьких брендів. На сучасному світовому артринку кожний особистий бренд митця є унікальним соціокультурним проєктом, одним з основних критеріїв ціноутворення на предмети мистецтва. Сучасний український артпростір відповідає вимогам світового артринку, є конкурентоспроможним, має простір державних, муніципальних закладів та установ, а також комерційний простір аукціонів, ярмарків, галерей.