Abstract:
Мета статті – узагальнити зарубіжний досвід конституювання медіатизації загалом та медіатизації
культури зокрема. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових (аналіз,
синтез, індукція, дедукція) методів вивчення медіатизації як соціального інституту. Наукова новизна
одержаних результатів полягає в узагальненні напрацювань зарубіжних вчених, що сприятиме
конституюванню українською науковою спільнотою медіатизації як соціального метапроцесу, зокрема
виокремленню його стадій та з’ясуванню соціокультурних наслідків, які, безсумнівно, мають
амбівалентний характер. Висновки. Наголошено, що звернення до проблеми медіатизації культури
актуалізоване необхідністю осмислення своєрідності цього процесу та з’ясування його специфіки з метою
пояснення взаємовпливу мас-медіа, соціальних інститутів та суспільства. Виокремлено ключові погляди
провідних зарубіжних медіологів щодо процесу медіатизації, його властивостей, ролі у сучасному соціумі,
взаємозв’язку медіатизації культури та суспільства з технологічними зрушеннями. Підсумовано, що
медіатизація – динамічний, амбівалентний і багатошаровий процес, це домінуючий чинник у розвитку
суспільства, який за своїми наслідками осмислюється на рівні інших масштабних перетворювальних
процесів. Акцентовано, що концепції медіатизації намагаються пояснити тривалі процеси взаємозв’язку
між змінами засобів масової інформації та соціокультурними змінами, утім, медіатизація й досі є лише
теоретичним напрямом, а не сформованою теорією, вимагаючи вироблення стратегій її вивчення.
Description:
The purpose of the article is to summarise the foreign experience of constitutionalising mediatisation in
general and the mediatisation of culture in particular. The research methodology is based on the application
of general scientific (analysis, synthesis, induction, and deduction) methods of studying mediatisation as a
social institution. The scientific novelty of the results obtained lies in the generalisation of the work of foreign
scholars, which will contribute to the formation of mediatisation as a social meta-process by the Ukrainian
scientific community, in particular, the identification of its stages and the clarification of socio-cultural
consequences, which are undoubtedly ambivalent. Conclusions. The author emphasises that the problem of
mediatisation of culture is actualised by the need to understand the originality of this process and clarify its
specifics in order to explain the mutual influence of mass media, social institutions, and society. The key views
of leading foreign mediologists on the process of mediatisation, its properties, role in modern society, and the
relationship between the mediatisation of culture and society and technological changes are highlighted. The
article concludes that mediatisation is a dynamic, ambivalent, and multi-layered process; it is a dominant factor
in the development of society, which, by its consequences, is understood at the level of other large-scale
transformational processes. The author emphasises that the concepts of mediatisation try to explain the long-
term processes of interconnection between media changes and socio-cultural changes, however, mediatisation is
still only a theoretical direction, not an established theory, which requires the development of strategies for its study.