Abstract:
Мета статті ‒ розглянути актуальні питання національної вищої художньої освіти у контексті забезпечення
творчо-особистісних та суспільних потреб. Методи дослідження. Для досягнення мети були використані
загальнонаукові (аналізу і синтезу, узагальнення та ін.) та спеціальні методи дослідження. Системно-аналітичний
метод дав змогу визначити особливості художньої освіти, аксіологічний ‒ виявити ціннісні пріоритети художньої
освіти з урахуванням потреб суспільства і митця. Метод теоретичного узагальнення використано для
встановлення специфіки функціонування мистецької освіти в сучасних умовах. Наукова новизна одержаних
результатів полягає у теоретичному осмисленні сучасних процесів у художній освіті з урахуванням її
особистісно-креативного та суспільного потенціалів. Висновки. Загалом організація вищої освіти в Україні
забезпечує комплексний підхід до підготовки фахівця-митця. Рівень вищої художньої освіти значною мірою
відображає стан національної освіти в цілому, спроможність студентів виступати виробниками матеріальних і
духовних цінностей, що характеризує їх як духовний потенціал України. Для вирішення питання відповідності
художньо-мистецької освіти сучасним цивілізаційним викликам варто системно модернізувати її структуру з
урахуванням набутого вітчизняного освітнього досвіду. Традиційна мистецька освіта повинна бути спрямована
на виховання не тільки виробника матеріальних цінностей, а й фахівця, здатного передати свій досвід новому
поколінню, власним прикладом сприяти поширенню серед суспільства духовних цінностей, інтересу до
мистецької діяльності. З іншого боку, художня освіта повинна надавати можливість митцю реалізовувати свої
творчі та професійні потреби, які, у свою чергу, повинні співпадати з цілями розвитку та потребами суспільства.
Description:
The purpose of the article is to consider current issues of national higher art education in the context of meeting
creative, personal, and social needs. Research methodology. To achieve the goal, general scientific (analysis and
synthesis, generalisation) and special research methods were used. The systematic-analytical method made it possible to
determine the features of modern art education, and the axiological method helped to identify the value priorities of art
education, taking into account the needs of society and the artist. The method of theoretical generalisation was used to
establish the specifics of the functioning of art education in modern conditions. The scientific novelty of the obtained
results lies in the theoretical understanding of modern processes in art education, taking into account its personal, creative,
and social potential. Conclusions. In general, the organisation of higher education in Ukraine provides a comprehensive
approach to the training of an artist. The level of higher art education largely reflects the state of national education in
general, the ability of students to act as producers of material and spiritual values, which characterises them as the spiritual
potential of Ukraine. In order to address the issue of artistic education's relevance to contemporary civilisational
challenges, its structure should be systematically modernised, taking into account the national educational experience
gained. Traditional art education should be aimed at educating not only a producer of material values, but also a specialist
capable of passing on his experience to a new generation, promoting spiritual values and interest in artistic activity among
society by his own example. On the other hand, art education should enable artists to fulfil their creative and professional
needs, which, in turn, should coincide with the development goals and needs of society.