Поняття комунікації у світовій та вітчизняній науці

Abstract

Мета роботи – встановлення історичного контексту формування поняття комунікації як наукової дисципліни, аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення комунікації, дослідження взаємозв’язку між культурою та комунікацією з погляду морально-етичних норм. Методологія дослідження базується на використанні методів збору та аналізу інформації з доступних відкритих джерел, зокрема зі звітів всеукраїнських соціологічних опитувань та досліджень міжкультурного досвіду у світі. Концептуальною методологічною базою наукового дослідження є системний аналіз комунікації як невід’ємної складової людського життя та культури, що постійно розвивається під впливом змін сучасного світу. Наукова новизна полягає у дослідженні сучасних тенденцій розвитку комунікаційних процесів та формування нових форм міжкультурної комунікації. Крім того, дослідження розкриває вплив сучасних технологій на комунікаційні процеси та їхню взаємодію з культурними, соціальними та політичними аспектами життя суспільства. Особливо важливим це дослідження є для галузі музичної культури, оскільки воно показує роль міжкультурної комунікації у розвитку цієї сфери. Висновки. У ході дослідження було визначено, що комунікація як процес передавання інформації є невід’ємним складником такого поняття, як культура. Взаємодія між культурними групами в сучасному світі залежить від комунікації, що дає змогу зменшити відстань між культурами та збільшити розуміння між ними. Міжкультурна комунікація сприяє збереженню українською культурою своєї унікальності, а також розвитку і взаємодії з іншими культурами для отримання нових знань і поглядів, нового досвіду, зокрема в галузі музичного мистецтва. Наукові дослідження в галузі міжкультурної комунікації є важливими для розвитку соціальних наук, оскільки вони дають змогу краще розуміти культурні та соціальні процеси, які відбуваються в різних культурних спільнотах