Короткий опис(реферат):
Мета роботи – розкрити символічні засади другого камерного концерту op. 10 Ш. Алькана, на яких також
ґрунтуються подальші опуси автора. Методологія дослідження полягає у застосуванні системно-структурного,
аналітичного, семіотичного, герменевтичного, біографічно-історичного, компаративного аналізів для виявлення
символічних засад та індексально-іконічних знаків другого камерного концерту Ш. Алькана. Наукова новизна:
Вперше подано теорію про зародження символічного стилю Ш. Алькана починаючи з камерних концертів op. 10,
включаючи метод буквено-нотного шифрування музичної мови автора, ґрунтуючись на історично-культурному
ракурсі подібних прикладів, що йдуть від комбінаторики середньовіччя та дотепності бароко, біблійної
нумерології та сакрального обчислення у культурах стародавніх цивілізацій. Цей метод окрім другого камерного
концерту cis-moll op. 10 автор використав також в інших своїх творах, таких як парафраз «Super Flumina
Babylonis» op. 52 або Велика Соната op. 33. Запропонована концепція образної сфери твору може бути
використана у побудові виконавських інтерпретацій. Висновки: Другий камерний концерт Ш. Алькана op.10 cis moll є одним з перших творів, в якому знаходимо перші прояви символізму у творчості автора. У ньому
композитор починає використовувати один з барокових принципів наділення символізмом його складових
елементів, показуючи в дещо патетичному стилі («Три етюди в патетичному дусі» з’являться в наступних опусах)
пошук свого місця у світі та стан власної душі, полярність і водночас єдність сил, що керують Всесвітом. Другий
камерний концерт намітив особливу тематичну лінію у творчості Ш. Алькана, присвячену роботі над особистістю
та проповіді Спасіння у Христі, продовжену у Великій Сонаті op. 33, а також у «Benedictus» op. 54, в яких
спостерігаємо барокові принципи винаходу труднощів, гри числами, нотами та словами заради гри.
Вищеперелічені твори показують ускладнення шифру у порівнянні з другим камерним концертом, що
пояснюється безперервним поглибленням автором енциклопедичних знань, обізнаністю в апокрифах,
стародавніх рукописах грецькою, латинською та сирійською мовами, перекладами Біблії французькою мовою,
творів грецьких філософів тощо. Мистецтво загадувати музичні загадки склало суттєву основу мови самого Ш.
Алькана, розгадати які під силу лише людям з такими ж енциклопедичними знаннями.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to reveal the symbolic foundations of Ch. Alkan's second chamber concerto op. 10,
which are also the basis for the composer's subsequent opuses. Chamber concerts are not sufficiently covered by foreign
researchers and are unknown in our musicology, therefore this study is relevant both as an example of early manifestations
of symbolism in Ch. Alkan's work (romanticism), which was a precursor to the French symbolist composers who studied
his work (for example, Debussy), and from a performance perspective. The research methodology is based on the use
of systemic and structural, analytical, semiotic, hermeneutical, biographical and historical, comparative analyses to
identify the symbolic foundations and indexical and iconic signs of Ch. Alkan's second concerto da camera cis-moll op.10.
Scientific novelty of the study is that for the first time, the theory about the origin of Ch. Alkan's symbolic style, starting
with Concerto da camera No. 2 op. 10, is presented, including the method of letter-note encryption of the composer's
musical language, based on the historical and cultural perspective of such examples, which come from the combinatorics
of the Middle Ages and the wit of the Baroque, biblical numerology and sacred calculus in the cultures of ancient
civilisations. In addition to the Second Chamber Concerto cis-moll op. 10, the composer used this method in his other
works, such as the paraphrase “Super Flumina Babylonis” op. 52 or the Grand Sonata “Four Ages” op. 33. The proposed
concept of the figurative sphere of the work can be used in the construction of performing interpretations. Conclusions.
Ch. Alkan's Second Concerto da Camera op.10 cis-moll is one of the first works in which we find the first manifestations of symbolism in the composer's work. In it, the composer begins to use one of the Baroque principles of endowing its
constituent elements with symbolism, showing in a somewhat pathetic style (“Trois Morceaux Dans le Genre Pathétique”
will appear in the subsequent opuses) the search for his place in the world and the state of his soul, the polarity and at the
same time the unity of the forces that govern the universe. The second concerto da camera outlined a special thematic line
in Ch. Alkan's work, dedicated to the work on the individual and the preaching of Salvation in Christ, continued in the
“Grand Sonata” op. 33, as well as in “Benedictus” op. 54, in which we observe the Baroque principles of inventing
difficulties, playing with numbers, notes and words for the sake of playing. The above works show the complexity of the
cipher compared to the second chamber concerto, which is explained by the author's continuous deepening of
encyclopaedic knowledge, his awareness of the Apocrypha, ancient manuscripts in Greek, Latin and Syriac, translations
of the Bible into French, and works of Greek philosophers. The art of solving musical riddles formed the essential basis
of Ch. Alkan’s language, which can only be solved by people with the same encyclopaedic knowledge.