Abstract:
Метою статті є визначення національних стилістичних ознак китайської вокально-пісенної культури відповідно
до регіональних характеристик, а також у процесі соціокультурних змін країн. Серед основних завдань
дослідження було висвітлити значення музичного фольклору Китаю відповідно до його місця у композиторській
творчості, а також у контексті соціокультурних змін. Методологічною базою дослідження стали: діалектичний
метод, як спосіб виокремлення стильових складових творчості китайських композиторів як єдності традицій і
новацій; дедуктивний метод обумовлений спрямованістю дослідження від загального (соціо-історичного
контексту) до конкретного (звернення до жанру); історико-культурологічний метод – для виявлення загальних
стильових закономірностей естетико-світоглядного і соціокультурного рівнів у контексті історичних змін;
елементи жанрово-стильового аналізу – для виявлення жанрової складової камерно-вокальної музики. Наукова
новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському науковому просторі розглянуто вплив
національних традицій як перманентну якість вокально-пісенної творчості; поглиблено вивчення регіональної
складової відповідно до розвитку китайської вокально-пісенної культури. Висновок. Результатом дослідження
стало висвітлення китайської вокально-пісенної творчості як синтезу фольклорних та академічних впливів, де
центральне значення мають фольклорні, пов'язані з особливостями фонетики та лексики, інтонації національної
мови. У своєму розвитку та становленні композиторська вокально-пісенна школа Китаю створила потужну базу,
що визначила подальший вектор китайської пісенної культури у цілому, а саме вокальні обробки народних
мелодій, які логічно увійшли до жанру камерно-вокальної музики, де національно-стилістичні витоки у
подальшому перетнулися з моделями західного пісенно-романсового стилю.
Description:
The article is devoted to the consideration of Chinese song culture from the standpoint of its development based on
folklore. The purpose of the article is to identify national stylistic features of Chinese vocal and song culture in
accordance with regional characteristics, as well as in the process of socio-cultural changes in the country. Among the
main tasks of the study was to highlight the significance of the musical folklore of China in accordance with its place in
the composer's creativity, as well as in the context of socio-cultural changes. The research methodology: the dialectical
method as a way to distinguish the stylistic components of Chinese composers’ work as a unity of traditions and
innovations; the deductive method due to the research orientation from the general (socio-historical context) to the specific
(reference to the genre); the historical and cultural method to identify general stylistic regularities of the aesthetic,
ideological, and socio-cultural levels in the context of historical changes; elements of genre and style analysis to identify
the genre component of chamber vocal music. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the
first time in the Ukrainian scientific space, the influence of national traditions as a permanent quality of vocal and song
creativity is considered; the study of the regional component in accordance with the development of Chinese vocal and
song culture is in-depth. Conclusions. The result of the study was the highlighting of Chinese vocal and song creativity
as a synthesis of folklore and academic influences, where folklore, associated with the peculiarities of phonetics and
vocabulary, intonations of the national language are of central importance. In its development and formation, the Chinese
vocal and song composing school has created a powerful base that determined the further vector of Chinese song culture
in general, namely vocal arrangements of folk melodies, which logically entered the genre of chamber music, where
national and stylistic origins later intersected with models of the Western song-romance style.