Короткий опис(реферат):
Мета даної роботи – узагальнити характеристику прийнятих у сучасному музикознавстві понять «філософія
голосу», «тембр-амплуа», що вказують на позахудожній смисл виразностей співу, які в єдності із саме художньо-сюжетними показниками надають ємності його метафоричній сутності. Методологічна основа –
культурологізоване музикознавство, як то представлене у працях спадкоємців Б. Асаф’єва в Україні, а саме в
роботах, крім автора даного нарису, Д. Андросової, М. Давидова, І. Зінків, О. Козаренка, О. Муравської,
О. Рощенко, Н. Сиротинської, робіт Г. Адлера, М. Гремплер, Р. Інгардена, в які закладений синтез музикознавчої
аналітики і гуманітарно-культурологічного компаративу в усвідомлення виразної самозначущості виконавської
творчості. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в теоретико-логічному викладенні подаються понятійні
наповнення термінів «тембр-амплуа», «філософія голосу», які були введені авторами досліджень в узагальнення
музикознавчих спостережень, підсумковувуючи осмислення яскравих виконавсько-педагогічних відкрить
дисертацій, виконаних під керівництвом автора даного нарису О. Маркової і заявлених в цьому понятійному
тлумаченні у книзі 2015 року, згодом апробованих в дослідженнях представників вказаної наукової школи.
Висновки. Аналіз етапів введення і апробації прийнятих термінів «тембр-амплуа», «філософія голосу» показує,
що логічно і хронологічно базісним виступив перший з названих – «тембр-амплуа», який виявився цінним через
узагальнення культурно-символічних початків майстерності співу, причому, в обсягах як європейського,
генетично церковного, вокалу, так і співу-розспіву китайської оперної традиції. Спостереження історичних змін
в тлумаченні чоловічих і жіночих голосів, «вбирання» і тими, і другими первинної синкретичної маскулінності
співацького звуковиявлення загалом подає основи «філософії голосу», «спекулятивної теорії співу» (пор.з
поняттям «спекулятивна теорія музики» відносно зазначення музичної естетики у ХІХ столітті), в якій ідеально-надпобутовий початок виводить на розмежування з мовленнєвим інтонаційним шаром, засвідчуючим буттєвий
звуковжиток.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of this work is to generalise the characteristics of the concepts of "voice philosophy" and "timbre-role" accepted in modern musicology, which indicate the non-artistic meaning of expressiveness of singing, which,
together with the artistic and plot indicators, give capacity to its metaphorical essence. The methodological basis is
culturalised musicology, as presented in the works of the heirs of B. Asafiev in Ukraine, namely in the works, except for
the author of this essay, by D. Androsova, M. Davydov, I. Zinkiv, O. Kozarenko, O. Muravska, O. Roschenko, N.
Syrotynska, the works of G. Adler, M. Grappler, R. Ingarden, in which the synthesis of musicological analysis and
humanitarian and cultural comparative analysis is embedded in the awareness of the expressive self-importance of
performing creativity. The scientific novelty lies in the fact that for the first time in a theoretical and logical exposition,
the conceptual contents of the terms "timbre-role", "voice philosophy" are presented, which were introduced by the
authors of the studies in the generalisation of musicological observations, summarising the understanding of the vivid
performance-pedagogical discoveries of the dissertations completed under the supervision of by the author of this essay, O. Markova, and stated in this conceptual interpretation in the 2015 book, subsequently tested in research by
representatives of the specified scientific school. Conclusions. The analysis of the stages of introduction and approbation
of the accepted terms "timbre-role", "voice philosophy" shows that logically and chronologically the first of the named -
"timbre-role" was the most basic, which proved to be valuable due to the generalisation of the cultural and symbolic
beginnings of singing skills, moreover, in volumes of both European, genetically ecclesiastical, vocals, and singing-singing of the Chinese opera tradition. The observation of historical changes in the interpretation of male and female
voices, the "absorption" by both of them of the primary syncretic masculinity of singing sound expression in general
provides the foundations of the "philosophy of the voice", "speculative theory of singing" (compared with the concept of
"speculative theory of music" in relation to the designation of musical aesthetics in the 19th century), in which the ideal-extraordinary beginning leads to a distinction with the speech intonation layer, which attests to the essential sound life.