Abstract:
Мета роботи – висвітлити форми тиску на радянських кінематографістів у роки сталінських репресій на
прикладі творчості О. Авдєєнка, О. Довженка та Л. Лукова. Методологія дослідження базується на принципах
історизму, об’єктивності та комплексного підходу. У роботі використано історико-генетичний метод, який вказує
на причинно-наслідкові зв’язки репресивних дій стосовно вказаних митців. Історико-порівняльний метод дає
можливість проаналізувати особливості культурної політики в 1940, 1943 і 1946 рр., виявити, як Друга світова
війна вплинула на мистецтво і державну політику у сфері кінематографу. Системний метод дає змогу зрозуміти,
що кінематограф був складовою ідеологічного впливу на населення. Новизна дослідження. Вперше порівняно
історію і творчу роботу радянських митців-кінематографістів, які були вихідцями з України і критика яких
символізувала певні етапи в ідеологічній політиці комуністичної партії. Висновки. Встановлено, що процес
критики, засудження був чітко вироблений у радянському тоталітарному суспільстві. Незважаючи на різницю в
професіях і тематиці творів, митців звинувачували в схожих гріхах. Так, О. Авдєєнко, О. Довженко і Л. Луков
були звинувачені в спотворенні радянської реальності, недотриманні вірності комуністичним ідеалам.
Description:
The purpose of the research is to highlight the forms of pressure on Soviet cinematographers during the years of
Stalinist repressions. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, and a
comprehensive approach. The work uses the historical-genetic method, which indicates the cause-and-effect relationships
of repressive actions in relation to the specified artists. The historical-comparative method makes it possible to analyse
the peculiarities of cultural policy in 1940, 1943 and 1946, to find out how the Second World War affected art and state
policy in the field of cinematography. The systematic method makes it possible to understand that cinematography was a
component of ideological influence on the population. The novelty of the study. For the first time, the history and creative
work of Soviet cinematographers, who were natives of Ukraine and whose criticism symbolised certain stages in the
ideological policy of the Communist Party, were compared. Conclusions. It was established that the process of criticism
and condemnation was clearly developed in the Soviet totalitarian society. Despite the difference in professions and the
subject of the work, the artists were accused of similar sins. Thus, O. Avdieienko, O. Dovzhenko, and L. Lukov were
accused of distorting Soviet reality and failing to adhere to communist ideals.