Abstract:
Мета статті - здійснити аналіз літератури і джерел, що висвітлюють проблеми дослідження ідейнохудожнього змісту монументального ансамблю церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. Головну увагу
авторки спрямовано на розкриття семантики сюжетів стінопису й здійснення інтерпретації іконології
монументального ансамблю, що дасть змогу визначити місце пам‘ятки в контексті вітчизняної духовної й
художнього культури першої половини XVII ст. Планується охарактеризувати ідейну програму
монументального живопису могилянської доби й означити основні акценти в системі розписів. Методологія
дослідження базується на застосуванні системного підходу, аналітичного методу, мистецтвознавчого,
історико-порівняльного, історико-генетичного, історико-системного й дескриптивного методів для
комплексного розгляду означеної проблематики та формулювання обґрунтованих висновків. Наукова новизна
характеризується тим, що вперше на основі критичного аналізу літератури і джерел було означено необхідність
здійснення достеменного семантичного аналізу монументального живопису церкви Спаса на Берестові 1643–
1644 рр. На підставі ретельного вивчення особливостей системи розписів храму виявлено провідні художньообразотворчі теми й запропоновано варіант інтерпретації іконології монументального ансамблю доби Петра
Могили. Висновки. У процесі аналізу системи розписів церкви Спаса на Берестовы було відзначено її цільність
і зумовленість усіх елеменів. Характер зображень дав змогу виділити ключові зони, які несуть найбільше
змістове й догматичне навантаження. Виявлені провідні богословські теми в системі розписів – Боговтілення і
Євхаристичної Жертви й означено низку сюжетів, що ці теми презентують. Зауважено, що тема Боговтілення у
візантійському мистецтві набула особливого значення після перемоги іконошанування. Монументальний
ансамбль церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. було представлено як ремінісценцію мистецтва
Македонського Відродження. Підсумовуючи, було зазначено, що програмний архаїзм системи розписів і
специфічний набір сюжетів був пов‘язаний з актуальними завданнями духовного життя доби Петра Могили.
Description:
The purpose of the article is to analyse the literature and sources covering the issues of studying the ideological
and artistic content of the monumental painting of the Church of the Saviour at Berestove of 1643–1644. The author's
main focus is on revealing the semantics of the mural's subjects and interpreting the iconology of the monumental
ensemble, which will allow us to determine the place of the monument in the context of the national spiritual and
artistic culture of the first half of the seventeenth century. It is planned to characterise the ideological programme of the
monumental painting of the Petro Mohyla era and to identify the main accents in the system of paintings. The research
methodology is based on the application of a systematic approach, an analytical method, art history, historicalcomparative, historical-genetic, historical-systemic, and descriptive methods for a comprehensive consideration of the
given problem and formulate well-founded conclusions. The scientific novelty is characterised by the fact that for the
first time, based on a critical analysis of literature and sources, the need for a reliable semantic analysis of the
monumental painting of the Church of the Saviour at Berestove of 1643-1644 was identified. Based on a thorough study of the features of the church's painting system, the leading artistic and visual themes are identified and a variant of the
interpretation of the iconology of the monumental ensemble of the time of Petro Mohyla is proposed. Conclusions.
Summarising, we should note, that in the process of analysing the system of paintings of the Church of the Saviour at
Berestove, its integrity and the conditionality of all elements were noted. The nature of the images made it possible to
identify the key areas that carry the greatest semantic and dogmatic load. The author identifies the leading theological
themes in the system of paintings – the Incarnation and the Eucharistic Sacrifice – and outlines a number of subjects
that represent these themes. It is noted that the theme of the Incarnation in Byzantine art acquired special significance
after the victory of icon worship. The monumental ensemble of the Church of the Saviour of 1643-1644 was presented
as a reminiscence of Macedonian Renaissance art. It was noted that the programmatic archaism of the system of
paintings and a specific set of subjects were related to the actual tasks of the spiritual life of the time of Petro Mohyla.