Архітектура модерну в Києві: типологія пластичного декору

Abstract

Дослідження присвячене аналізу особливостей пластичного оздоблення різних споруд Києва епохи модерну, що постали на межі ХІХ – ХХ ст.: фасадів особняків, прибуткових будинків та громадських споруд. На основі опрацювання значного корпусу друкованих джерел, в роботі було опрацьовано низку важливих питань. Поетапний аналіз різних типів споруд Києва, особливості авторської манери їх творців, роль і значення їхнього внеску у формування нового обличчя міста, дозволили уточнити проблему періодизації поширення модерну у столиці, а відтак етапи появи в декорі фасадів різних пластично-декоративних систем. Було встановлено, що пластичний декор споруд епохи модерну в Києві засвоїв широкий діапазон мотивів і композиційних систем. Останні нерідко демонструють зв’язки з традиціями західноєвропейського насамперед франко- бельгійського модерну. Здійснено спробу класифікації мотивів пластичного декору за типами. Водночас помітне місце у підходах до оздоблення фасадів споруд раннього етапу розвитку стилю, займає синтез засобів історизму і модерну. Окрему увагу у тексті роботи було приділено питанню етапів і шляхів поширення у Києві оздоблювальних традицій українського національного модерну, що їх формування значною мірою пов’язане з іменем відомого архітектора Василя Кричевського. Внаслідок інтересу до його проектів та оздоблювальних підходів, у столиці сформувався один із важливих осередків модерну. Внаслідок визначення й аналізу джерел стилістики пластичного декору у спорудах київського модерну, було з’ясовано їх основні тенденції.