Abstract:
Мета статті – висвітлити український досвід історично інформованого виконавства в царині музичного
театру на прикладі постановки опери Генрі Перселла «Дідона й Еней» (Київ, 2017). Методологія дослідження
спирається на міждисциплінарний підхід, що охоплює аспекти музикознавства, культурології та історії театру.
Використано загальнонаукові та спеціальні методи: історико-культурний; метод історіографічного аналізу;
описовий; інтерпретаційний; компаративний; методи цілісного та музикознавчого аналізу. Наукова новизна.
Виокремлено основні підходи в інтерпретації барокової опери: автентичний та режисерський. Схарактеризовано
драматургічні та стилістичні особливості опери «Дідона й Еней» у контексті західноєвропейської барокової
оперної культури XVII століття. На підставі опрацювання досліджень західних та вітчизняних вчених визначено
провідні засади історично інформованого виконавства щодо втілення музичного компонента оперного твору
(розшифрування нотного запису, використання старовинного інструментарію, специфіки вокального та
інструментального інтонування). Висновки. З’ясовано, що українські постановники дотрималися основних засад
історично інформованого виконавства в інтерпретації музичного компонента твору. Аналіз режисури спектаклю
виявив модернізований підхід у трактуванні образних амплуа та стенографічних рішень. Розкрито специфіку
постановки як явище історично інформованого виконавства в умовах сучасного режисерського театру.
Description:
The purpose of the article is to highlight the Ukrainian experience of historically informed performance in the
realm of musical theatre as exemplified by the staging of Henry Purcell’s opera “Dido and Aeneas” (Kyiv, 2017). The
applied research methodology is interdisciplinary, covering aspects of musicology, cultural studies, and theatre history.
General scholarly and special methods are used: historical and cultural; method of historiographical analysis; descriptive;
interpretive; comparative; methods of holistic, and musicological analysis. Scientific novelty. The main approaches in
interpreting baroque opera are highlighted: authentic and directorial. Dramaturgical and stylistic features of “Dido and
Aeneas” are characterised in the context of Western European baroque opera culture of the 17th century. Based on the
research of Western and Ukrainian scholars, the leading principles of historically informed performance regarding the
implementation of the musical component of an opera work (deciphering musical notation, use of ancient instruments,
specifics of vocal and instrumental intonation) are defined. Conclusions. It is clarified that Ukrainian directors follow the
basic principles of historically informed performance in interpreting the musical component of the work. The analysis of
the direction of the performance reveals a modernised approach to the interpretation of figurative roles and stenography
solutions. The specifics of the staging as a phenomenon of historically informed performance in the conditions of the
modern director’s theatre are revealed.
