Барокова опера в сучасній українській постановці: особливості інтерпретації з погляду історично інформованого виконавства (на прикладі вистави опери Генрі Перселла «Дідона й Еней»)

Abstract

Мета статті – висвітлити український досвід історично інформованого виконавства в царині музичного театру на прикладі постановки опери Генрі Перселла «Дідона й Еней» (Київ, 2017). Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, що охоплює аспекти музикознавства, культурології та історії театру. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: історико-культурний; метод історіографічного аналізу; описовий; інтерпретаційний; компаративний; методи цілісного та музикознавчого аналізу. Наукова новизна. Виокремлено основні підходи в інтерпретації барокової опери: автентичний та режисерський. Схарактеризовано драматургічні та стилістичні особливості опери «Дідона й Еней» у контексті західноєвропейської барокової оперної культури XVII століття. На підставі опрацювання досліджень західних та вітчизняних вчених визначено провідні засади історично інформованого виконавства щодо втілення музичного компонента оперного твору (розшифрування нотного запису, використання старовинного інструментарію, специфіки вокального та інструментального інтонування). Висновки. З’ясовано, що українські постановники дотрималися основних засад історично інформованого виконавства в інтерпретації музичного компонента твору. Аналіз режисури спектаклю виявив модернізований підхід у трактуванні образних амплуа та стенографічних рішень. Розкрито специфіку постановки як явище історично інформованого виконавства в умовах сучасного режисерського театру.