Abstract:
Мета роботи. Проаналізувати прояв мелодраматичних штампів у жанрових структурах мелодрами, а також
порівняти кульмінаційні сцени мелодрам та вивести проблему мелодраматичності кульмінаційного діалогу.
Довести, що підтекст є одним з інструментів зниження патетичності мелодрами. Методологія роботи.
Дослідження режисерських методів уникнення мелодраматичних штампів у кульмінаційному діалозі у своїй
методологічній основі вимагало комплексного застосування мистецтвознавчих та культурологічних наукових
методів. У процесі роботи використовувалися такі методи: системно-аналітичний метод (для вивчення та аналізу
жанрових структур мелодрам), порівняльний метод (для порівняння кульмінацій жанрових та артгаузних
мелодраматичних кульмінацій), метод класифікацій (для узагальнення та систематизації висновків). Наукова
новизна полягає в реалізації спроби осмислення кульмінаційних сцен жанрових та авторських артгаузних
мелодрам на наявність мелодраматичних штампів, типологізації клішованих кульмінаційних діалогів та
режисерських методів їх уникнення. Висновки. У результаті дослідження було проаналізовано кульмінаційні
сцени мелодрам та виявлено мелодраматичні штампи. Під час порівняння кульмінаційних сцен мелодрам було
виведено, що діалог є одним із факторів клішованої мелодраматичності. Запропоновано до аналізу фільми з
відсутністю штампів в кульмінації. На прикладі фільмів Пола Томаса Андерсона показано доцільність
використання діалогу з підтекстом, який є одним з інструментів уникнення зайвої патетичності мелодрами.
Зроблено висновок, що авторське переосмислення режисерів інших мелодраматичних штампів є перспективним
для подальших наукових досліджень жанру мелодрами.
Description:
The purpose of the article is to analyse the presentation of melodramatic clichés in the genre structures of
melodrama; to compare the climactic scenes of melodramas and to highlight the problem of melodramatic character of
the dialogue in the climax of the film; to prove that the subtext is one of the tools to reduce the pathetic nature of
melodrama. The research methodology. The study of directors' methods of avoiding melodramatic clichés in the
dialogue in the climax of the film required a comprehensive application of art historical and cultural scientific methods.
The following methods were used in the course of the research: systematic-analytical method (for studying and analysing
the genre structures of melodramas), comparative method (for comparing the climaxes of genre and art-house
melodramatic climaxes), and classification method (for generalising and systematising the findings). The scientific
novelty lies in the attempt to comprehend the climax scenes of genre and author's art-house melodramas for the presence
of melodramatic clichés, to typify clichéd dialogues and directorial methods to avoid them. Conclusions. In this study,
the culminating scenes of melodramas were analysed, and melodramatic cliches were identified. Upon comparing these
scenes, it was found that dialogue is one of the factors contributing to the stereotypical melodrama. Films without such
cliches were proposed for analysis. The films of Paul Thomas Anderson were used as an example to demonstrate the
effectiveness of using dialogue with subtext, which is one of the tools to avoid excessive sentimentality in melodrama. It
was concluded that the re-interpretation of other melodramatic cliches by directors is a promising direction for further
research in the genre of melodrama.