Культура seria за її тлумаченням Г. Генделем в опері "Цезар в Єгипті"

Abstract

Мета праці – усвідомити специфіку культурного шару опери seria, з огляду на церковно зазначений містеріальний смисл цього жанру і з урахуванням того, що художньо самодостатня музика вперше склалася у Віденській школі, а сформований вокал фігуративного співу, згодом зазначений як bel canto, мав виражену церковну генетику й сукупний смисл «дематеріалізованого», позамовленнєвого вираження. Елементи протовіденської художності, безперечні в поданні Г. Генделя, не знімають культурно-дидактичного спрямування цілого опери «Цезар в Єгипті» Г. Генделя. Методологічною основою роботи виступають позиції інтонаційного підходу школи Б. Асаф’єва в Україні в особах І. Ляшенка, І. Котляревського – і їх численних вихованців, що самі сформували свої наукові школи (О. Козаренко, О. Маркова, О. Рощенко й ін.). При цьому виділяємо герменевтично-компаративний, біографічно-описовий, стильово-жанровий методи, що відобразили відкриття психології творчості у працях Й. Хейзинги, М. Еліаде, інших культурологів-мистецтвознавців. Наукова новизна дослідження визначена тим, що вперше в українському музикознавстві предметом дослідження стала культурна цінність спадщини опери seria як дітища містеріально-дидактичного мислення, вперше у вказаному напрямі проаналізований вищеназваний твір Г. Генделя. Вперше осмислено культурну специфіку постановки барокової опери, церковна сутність якої не збігається із класикою постановочного «оперного реалізму». Висновки. Узагальнення відомостей щодо буття seria від початку XVIII до 1720-х років вказує на суттєві зміни в умовах представлення цього жанру в театрі і ставленні публіки до типових, з агіографічним відтінком, рис персонажів класичної seria, тоді як німецький варіант авторства Г. Генделя «заражається» елементами психологізму та індивідуалізації характерів-персонажів. Позаісторично, в заставах християнських світоглядних засад любові і милосердя витлумачено історичний матеріал, явно спрямований на дидактику залучення авторитету знаменитих історичних осіб Цезаря, Клеопатри до пантеону християнськи визнаваних предтеч діла Христова. Постановочно, вважаючи на містеріальне тло seria, слід зважити на серйозність-церковність ідеї того жанру як «концерту в костюмах», ураховуючи святково-ініціацітивний характер впливу того роду промістеріальних вистав.