Короткий опис(реферат):
Мета праці – усвідомити специфіку культурного шару опери seria, з огляду на церковно зазначений
містеріальний смисл цього жанру і з урахуванням того, що художньо самодостатня музика вперше склалася у
Віденській школі, а сформований вокал фігуративного співу, згодом зазначений як bel canto, мав виражену
церковну генетику й сукупний смисл «дематеріалізованого», позамовленнєвого вираження. Елементи
протовіденської художності, безперечні в поданні Г. Генделя, не знімають культурно-дидактичного спрямування
цілого опери «Цезар в Єгипті» Г. Генделя. Методологічною основою роботи виступають позиції інтонаційного
підходу школи Б. Асаф’єва в Україні в особах І. Ляшенка, І. Котляревського – і їх численних вихованців, що самі
сформували свої наукові школи (О. Козаренко, О. Маркова, О. Рощенко й ін.). При цьому виділяємо
герменевтично-компаративний, біографічно-описовий, стильово-жанровий методи, що відобразили відкриття
психології творчості у працях Й. Хейзинги, М. Еліаде, інших культурологів-мистецтвознавців. Наукова новизна
дослідження визначена тим, що вперше в українському музикознавстві предметом дослідження стала культурна
цінність спадщини опери seria як дітища містеріально-дидактичного мислення, вперше у вказаному напрямі
проаналізований вищеназваний твір Г. Генделя. Вперше осмислено культурну специфіку постановки барокової
опери, церковна сутність якої не збігається із класикою постановочного «оперного реалізму». Висновки.
Узагальнення відомостей щодо буття seria від початку XVIII до 1720-х років вказує на суттєві зміни в умовах
представлення цього жанру в театрі і ставленні публіки до типових, з агіографічним відтінком, рис персонажів
класичної seria, тоді як німецький варіант авторства Г. Генделя «заражається» елементами психологізму та
індивідуалізації характерів-персонажів. Позаісторично, в заставах християнських світоглядних засад любові і
милосердя витлумачено історичний матеріал, явно спрямований на дидактику залучення авторитету знаменитих
історичних осіб Цезаря, Клеопатри до пантеону християнськи визнаваних предтеч діла Христова. Постановочно,
вважаючи на містеріальне тло seria, слід зважити на серйозність-церковність ідеї того жанру як «концерту в
костюмах», ураховуючи святково-ініціацітивний характер впливу того роду промістеріальних вистав.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of this work is to understand the specifics of the cultural layer of opera seria, taking into account the
church-specified mystical meaning of this genre and taking into account that artistically self-sufficient music first
developed in the Viennese school, and the formed vocal of figurative singing, later designated as bel canto, had a
pronounced church genetics and combined the meaning of "dematerialized", extraverbal expression. The elements of
proto-Viennese art, indisputable in H. Haеndel's presentation, do not remove the cultural and didactic direction of the
entire opera "Caesar in Egypt" by H. Haеndel. The methodological basis of the work is the position of the intonation
approach of the school of B. Asaf'ev in Ukraine in the person of I. Lyashenko, I. Kotlyarevsky - and their numerous
students who formed their own scientific schools (O. Kozarenko, O. Markova, O. Roschenko, etc.). At the same time, we
highlight the hermeneutic-comparative, biographical-descriptive, stylistic-genre methods, as they reflected the discovery
of the psychology of creativity in the works of J. Huizingа, M. Eliade, and other art historians. The scientific novelty of
the study is determined by the fact that for the first time in Ukrainian musicology, the cultural value of the heritage of
opera seria as the brainchild of mystery-didactic thinking became the subject of research, and for the first time in the
indicated direction, the above-mentioned work of H. Handel was analyzed. For the first time, the cultural specificity of
the performance of a baroque opera is understood, the ecclesiastical essence of which does not coincide with the classics
of the staged "opera realism". Conclusions. The generalization of information about the existence of seria from the beginning of the 18th century to the 1720s indicates significant changes in the conditions of the presentation of this genre
in the theater and the audience's attitude to the typical features of the characters of the classic seria, with a hagiographic
undertone, while the German version by H. Haеndel is "infected" with elements of psychologism and individualization
of the characters. Ahistorically, in the pledges of the Christian worldview principles of love and mercy, the historical
material is interpreted, clearly aimed at the didactics of attracting the authority of the famous historical figures Caesar,
Cleopatra to the pantheon of Christian-recognized forerunners of the work of Christ. Stagingly, considering the mysterious
background of seria, one should take into account the seriousness-ecclesiastical nature of the idea of that genre as a
"concert in costumes", taking into account the celebratory-initiative nature of the influence of this kind of pro-mysterial
performances.