Дослідження охоплює організаційно-структурні особливості музею, його історію та становлення, а також специфіку діяльності в умовах воєнного стану та гібридних загроз, зумовлених російсько-українською війною. Особлива увага приділяється стратегічним підходам музею до адаптації в умовах сучасних викликів, реалізації соціокультурних практик, розвитку міжнародної співпраці та впровадженню віртуальних проєктів і медіа-комунікацій. Вибір Одеського національного художнього музею як бази дослідження зумовлений його активною позицією у впровадженні інноваційних підходів до діяльності в кризових умовах, що робить його показовим прикладом для інших закладів культури України. Аналіз його досвіду дозволяє розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування музеїв в умовах воєнного стану та гібридних загроз. Музей служить репрезентативною базою для вивчення організаційно-управлінських та соціокультурних аспектів діяльності закладів культури України в сучасних умовах.