Дослідження присвячене вивченню інноваційної діяльності закладів культури в умовах інформаційної гібридної війни та їх ролі у формуванні сучасного культурного простору України. У роботі аналізується роль культурного сектору в посиленні інформаційної безпеки країни, де розглядаються механізми протидії інформаційним атакам та використання культурної спадщини як основи національної ідентичності. Автор розкриває важливість національної культурної спадщини у контексті культурного піднесення та збільшення культурного виробництва в умовах війни, зокрема через залучення інноваційних технологій для збереження та популяризації культурної спадщини. Акцентовано увагу на сучасних практиках культурного менеджменту, які сприяють збереженню національної єдності та історичної пам'яті. Особлива увага приділяється законодавчим ініціативам у сфері культури, а також ролі державних культурних інституцій у зміцненні громадянської ідентичності через міжнародні культурні проекти та співпрацю з іншими країнами. Вивчається диверсифікація напрямів освоєння культурної спадщини для розвитку культурного туризму як важливого аспекту відновлення економіки та національної стійкості. У роботі досліджується роль бібліотек як центрів громадського життя і культурного спілкування. Особливу увагу приділено зарубіжному досвіду сучасних форм і методів обслуговування різних груп користувачів, а також інтеграції бібліотек у туристичний простір регіону, що є важливою складовою в умовах гібридної війни. Загалом, у роботі досліджуються ключові аспекти діяльності культурних інституцій в умовах гібридної війни, підкреслюється роль інноваційних підходів у збереженні та розвитку культурної спадщини України, а також визначається значення культурного сектору для інформаційної безпеки та національної єдності.