Шереметьєва К. І. «Родові герби князів Санґушків XV–XVIII ст.» – Магістерська робота на правах рукопису. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» ‒ Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2024. Метою магістерської роботи є поглиблене всебічне дослідження генеалогії та геральдики роду князів Санґушків у контексті історичних, політичних та соціальних трансформацій на територіях Великого князівства Литовського, Русі та Речі Посполитої протягом XV–XVIII століть. Основну увагу приділено вивченню династичної приналежності роду, аналізу версій їхнього походження (від князів Любарта чи Ольґерда) та систематизації матеріалів, що стосуються їхньої родової геральдики. Робота також спрямована на розкриття значення використання династичних та територіальних символів на печатках та гербах князів Санґушків, таких як двораменний хрест Яґелонів і герб Волинської землі. Завдання роботи полягає у ґрунтовному аналізі геральдичних матеріалів, у тому числі печаток, що використовувалися князями Санґушками, та їх порівнянні з гербами інших представників литовсько-руських князівських родів. Особлива увага приділена дослідженню сфрагістичних джерел і гербової символіки, а також ролі цих елементів у підкресленні князівського статусу, політичних амбіцій та майнових прав роду. В процесі дослідження використані сучасні методи генеалогічного аналізу. Робота присвячена детальному розгляду етапів становлення та розвитку геральдичної традиції князів Санґушків у контексті змін політичної та культурної ситуації в Східній Європі. Проведено аналіз ролі гербів у зміцненні влади роду та формуванні його ідентичності, включаючи вплив литовсько-руських і європейських геральдичних традицій. Особлива увага звернена на особливості еволюції геральдики роду від ранніх гербів до барокових зразків XVIII століття, що відображали нові політичні реалії та соціальні запити. За результатами дослідження зроблено висновки щодо походження роду Санґушків, а також запропоновані шляхи подальшого вивчення геральдичних та сфрагістичних джерел. Особливої ваги набуває питання систематизації матеріалів і розширення джерельної бази, зокрема шляхом залучення нещодавно відкритих архівних документів і археологічних знахідок.