У кваліфікаційній роботі досліджено прогностичний метод у контексті збереження історико-культурної спадщини, визначено ключові проблеми та перспективи розвитку цієї сфери. Проведено ґрунтовний аналіз повоєнних соціокультурних трансформацій та їх вплив на історичне середовище Чернігівщини. Особливу увагу приділено ролі державних і громадських ініціатив у формуванні стратегій охорони та популяризації культурної спадщини. У роботі висвітлено можливості застосування сучасних технологій для моніторингу, реставрації та цифрової архівізації історичних пам’яток, а також проаналізовано ключові проблеми, що виникають у процесі охорони культурної спадщини, зокрема питання фінансування, законодавчого регулювання та суспільної свідомості. Визначено основні виклики, пов’язані з урбанізацією, екологічними змінами та впливом глобалізаційних процесів на культурні об’єкти регіону. Окреслено перспективи розвитку історико-культурної спадщини Чернігівщини, які базуються на синергії традиційних методів збереження та інноваційних технологічних підходів. Запропоновано можливі напрями інтеграції історичних пам’яток у сучасне культурне середовище, спрямовані на активізацію громадської участі у процесах охорони та збереження національної спадщини.