Короткий опис(реферат):
Дослідження присвячене розкриттю потенціалу креативних індустрій як
засобу формування національної стійкості в умовах гібридних загроз на
прикладі анімаційного продакшну США, Китайської Народної Республіки та
України. Міждисциплінарний підхід дозволив висвітлити вплив анімаційних
культурних продуктів на конструювання національної ідентичності, зміцнення
громадянської солідарності у інформаційному соціокультурному просторі.
Теоретичними засадами роботи стали концепції нації та ідентичності (Б.
Андерсон, Е. Ґеллнер, Е. Сміт), а також модель аналізу анімації Джейн Баткін,
що дозволяє інтерпретувати анімацію у контексті чотирьох констант самість,
місце, відмінність та культура. Простежено роль анімаційного продашну для
формування громадянської та національної ідентичності США періоду Другої
світової війни, КНР «Year Hare Affair» та України. Виявлено дві базові моделі
функціонування українських студій — сервісну (аутсорсинг) та продуктову
(створення власного IP) — та окреслено їхній потенціал і обмеження в
контексті державної культурної політики та міжнародної конкуренції.
Суть розробки, основні результати:
The research is devoted to revealing the potential of creative industries as a
means of fostering national resilience in the context of hybrid threats, using the
example of animation production in the United States, the People's Republic of China
and Ukraine. The interdisciplinary approach allows us to highlight the influence of
animated cultural products on the construction of national identity and the
strengthening of civic solidarity in the information and socio-cultural space. The
theoretical basis of the thesis includes the concepts of nation and identity (B.
Anderson, E. Gellner, A. Smith), as well as J. Batkin's model of animation analysis,
which allows animation to be interpreted in the context of four constants: Self, Place,
Difference, and Culture. The role of animation in fostering the civic and national
identity of the United States during World War II, Chinese «Year Hare Affair» and
Ukraine was traced. Two basic models of Ukrainian studio operation have been
identified — service (outsourcing) and product (creation of own IP). Their potential
and limitations in the context of state cultural policy and international competition
have been outlined.
