АНАЛІЗ ХУДОЖНІХ ПРИЙОМІВ ТА КОМПОЗИЦІЙНИХ РІШЕНЬ У ТВОРЧОСТІ КОНЦЕПТ-АРТ МИТЦІВ КІНЦЯ XX СТОЛІТТЯ

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією концепт-арту з периферійної виробничої практики на провідну форму художнього висловлювання в креативних індустріях XXI ст. Поширення цифрових технологій та зростання культурної значущості відеоігор, кіно та анімації актуалізували потребу в теоретичному осмисленні концепт-арту як самостійної художньої практики, що поєднує традиції станкового мистецтва з вимогами сучасного медіавиробництва. Відсутність системного мистецтвознавчого дослідження, що розкривало б історичні витоки, психологічні механізми впливу та специфіку художньої мови концепт-арту, створює прогалину в розумінні візуальної культури сучасності. Мета дослідження – виявити та систематизувати художні прийоми й композиційні рішення, притаманні творчості концепт-арт митців кінця ХХ ст. Теоретичною основою є праці з психології зорового сприйняття Р. Арнхайма, дослідження історичних витоків проєктного мислення Л. Б. Альберті та Дж. Вазарі, сучасні переосмислення концепції «disegno» Ж. Л. Деотта, М. Чаммайкелли та В. Менкетеллі, роботи з історії американської ілюстрації Дж. А. Е. Левіна та В. Ріда, монографії, присвячені творчості провідних концепт-художників: Р. Маккворрі, С. Міда, Д. Чанга, дослідження цифрової трансформації мистецтва Л. Мановича, праці з психології сприйняття форми К. Кемпа, К. Л. Ларсона та співавторів, а також роботи українських дослідників: Н. Вергунової, Є. Степаненка, А. Клюцевської та В. Максименка. Методологія дослідження базується на комплексному міждисциплінарному підході, що інтегрує формально-стилістичний аналіз художніх творів, історико-мистецтвознавчий метод для дослідження генези концепт-арту, психологічний аналіз механізмів зорового сприйняття та емоційного впливу візуальних стимулів, порівняльний метод для виявлення специфіки концепт-арту в різних медіа.