Abstract:
Дисертація є дослідженням жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ
століть.
Розглянуто основні етапи зародження та еволюції жанру сонати.
Виявлено індивідуальні композиторські підходи щодо формотворення,
взаємодії різних жанрів та їх вплив на поняття сонатності. Проаналізовано
загальні принципи тематичної структури, функції, особливості розвитку,
їх вплив на формотворення. Сонатна форма розглядається за діалект-тичним принципом взаємодії музичного матеріалу, персоніфікації тематичного протиставлення. Створено цілісне уявлення про формування та розвиток жанру баянної сонати другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на
основі досліджень провідних музикознавців. Здійснено огляд праць, у яких
розглядаються жанрово-стилістичні, фактурні, ритмо-формульні, тембральні та фольклорні особливості баянної сонати.
Зазначено жанровий концепт баянної сонати, названо загальні поняття, які відображають певні структурні та формотворчі особливості цього
жанру на основі індивідуальних зразків композиторської творчості. Виявлено, що музичний тематизм у баянній сонаті відіграє важливу роль як у
формотворенні, так і у художньо-образному відтворенні змісту твору.
Доведено, що рушійною силою динамічного розвитку баянної сонати є
конфліктність та глибина суперечностей образних сфер, які перебувають
у діалектичній взаємодії. Тембральні можливості баяна дають змогу композиторам активно експериментувати з колористичним збагаченням
музичної тканини, зокрема, на формотворчому та структурному рівнях.
Відзначено виконавську палітру баянного мистецтва ХХ – початку
ХХІ ст. крізь призму академізації баяна та розвитку композиторської
техніки за рахунок появи інноваційних прийомів звуковидобування.
Description:
This thesis research is a study of bayan sonata genre in East Slavic
instrumental art of the second half of the XX – early XXI centuries.
The research describes the main stages of sonata genre origin and evolution. It also reveals individual composer's approaches to sonata formation,
interaction of different genres and their influence on the concept of sonata.
General principles of thematic structure, functions, peculiarities of development
and their influence on sonata formation have been analyzed as well. Sonata
formation is revealed from the perspective of dialectical principle of musical
material interaction and personalization of thematic opposition. Based on the
research of leading musical experts – an integral presentation of bayan sonata
formation and development of the second half of the XX – early XXI centuries,
was created. We also made an overview of research works dedicated to genrestylistic, texture, rhythm-formular, timbral and folklore features of bayan
sonata.
During a long period of its development sonata genre has absorbed a
considerable number of processes and phenomena of different eras. In the ХХ–
ХХІ century sonata genre still inhere the technical-style concepts of composers’ thinking. In bayan sonata, composers primarily rely on instrument expressive capabilities, conventional classic fundamental techniques, as well as on
introduction of new figuratively-compositional approaches and phonation
methods. These factors enrich bayan sonata in invariance of drama genre and
artistic image
The genre concept of bayan sonata, which the author treats as a genre that
formed in the second half of the twentieth century, is due to the individualized
features of the author's concept, national tradition, musical language and bayan
constructive capabilities development, due to which the latest technical phonation techniques have been invented, and the richness of the tone and instrumental dynamics creates a range from «conventional», «da camera (chamber)»
sonata to an «orchestra» one.
Musical theme in the bayan sonata was revealed to play a significant role
both in formation and in artistic reproduction of the composition content.
Bayan sonata can be characterized by clear theme contrast, free structure
dismemberment and richness of invariant constructions.
The multi genre character of bayan sonata was also considered. Genre
synthesis became a widespread phenomenon of composer's concept in bayan
sonata. Particular attention is paid to the synthesis of poem and ballads genres
in bayan sonata. The architectonics and historical backgrounds of poem and
ballad development, as well as their reflection in instrumental music, have been
considered. The overall impact of poem and ballads genres on sonata form was
also revealed.
With the improvement of the bayan’s design, the timbre plays an important
role in the bayan sonata, which led to the using of the term «timbreform»
(according to D. Shulgin). The bayan’s temporal possibilities allow the
composers to experiment actively with the colourful enrichment of musical
tissue, in particular, at the formative and structural levels. A striking example
of the timbre fundamental principle is «sonata» for the bayan by E. Podgaits.
The composer uses the colourful technique of bisbigliando for the timbral
development of the composition. It was noted the artistic palette of the bayan
art of the XX – early XXI centuries through the prism of academization of the
bayan and the development of the composer’s technique at the expense of
emergence of the innovative methods of sound production.
It was found out that the performing style is a historical category, and with
the tendency to using of the innovative techniques and the improvisational
manner of performing, historical styles are more evident through a personalized
individualized character. In the bayan art, it is manifested on the basis of the
transition from the intonation-singing manner of performing to accent-shock,
improvisational. The significant influence on the stylistic peculiarities of
performing is played by national and regional bayan schools. It was revealed
the features of the interpretation of the bayan sonata of the second half of the
second half of the XX – early XXI centuries, the leading performers of the
present (M. Rizol, F. Lips, O. Sharov, O. Dmytriev, V. Zubytskyi, Yu. Shyshkin, P. Feniuk, M. Viaiuriunen, A. Nyzhnyk, A. Gainulin, J. Purits, P. Marich).