Abstract:
Теорія та історія дозвілля : методичні рекомендації до семінарських занять і самостійної роботи для здобувачів освітнього ступеня «Бакалавр» спеціальності 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» / розроб. Н. П. Воробйова. Київ : НАКККіМ, 2021. 32 с.
Description:
У результаті опанування навчальної дисципліни здобувачі набують такі компетентності:
загальні:
– знання предметної галузі та розуміння професійної діяльності;
– здатність до пошуку, оброблення й аналізу інформації з різних джерел;
– спроможність генерувати нові ідеї (креативність);
– уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;
– спроможність виявляти ініціативу та підприємливість;
– готовність реалізувати свої права й обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демо-кратичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини та громадянина в Україні;
– здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної галузі, її місця в загальній системі знань про природу й суспільство та в розвитку суспільства, техніки й технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;
фахові:
– здатність критично усвідомлювати взаємозв’язок між куль-турними, соціальними й економічними процесами;
– спроможність аналізувати економічні, екологічні, політичні, правові, соціологічні, технологічні аспекти формування ринку культури;
– уміння використовувати адекватний професійний інструментарій для розробки й оперативного управління соціокультурними проєктами;
– спроможність діяти соціально відповідально;
– готовність дотримуватися норм професійної етики в процесі вирішення соціальних, культурних та економічних питань;
– уміння розробляти й упроваджувати сучасні форми забезпечення соціокультурного партнерства;
– здатність розробляти соціокультурні проєкти та забезпечувати їх операційну реалізацію;
– спроможність організовувати роботу з різними стейкхолдерами соціокультурної діяльності.
