Суть розробки, основні результати:
У світі будь-який парк – це синтез природи, мистецтва та культури. Створення або реконструкції парків потребують відповідних знань біології та екології деревних рослин, фітоценотичних особливостей різних паркових культурфітоценозів, декоративної характеристики видових, родових, флористичних та інших комплексів. Паркознавство – це наука, у якій поєднано й синтезовано всі зазначені вище знання в єдину цілісну систему.
Знання історії створення, усвідомлення значення існуючих ботанічних садів, дендропарків, старовинних парків для подальшого роз-витку садово-паркового будівництва є основою для чіткого розуміння їх не лише біолого-ландшафтної, а й культурно-просвітницької ролі.
В Україні налічують 88 парків загальнодержавного значення площею 5,9 тис. га, зокрема 68 старовинних парків площею 4675 га та 414 – місцевого значення площею 7,1 тис. га. Вони є справжньою скарбницею об’єктів садово-паркового мистецтва, які належать до сві-тової культурної спадщини. Водночас, до складу природно-заповідного фонду України відносять 34 дендропарки, 28 ботанічних садів, 27 регіональних ландшафтних парків. Парки почали створювати ще з другої пол. XVII ст., і цей процес триває донині.
Паркознавство містить два складники: біоекологічний як основа паркобудівництва (лісознавство є частиною лісівництва) і ландшафт-ний. З погляду паркознавства як біологічної дисципліни ми усвідомлюємо такі питання, як: аналіз дендрологічного складу різних катего-рій паркових насаджень, довговічність деревних рослин, вивчення па-рків, лісопарків як об’єктів культурфітоценології, дослідження зага-льних тенденцій розвитку паркових фітоценозів, а також видових, ро-дових, флористичних та інших комплексів, ботаніко-географічного аспекту, екології паркового середовища, зокрема моніторингу зелених насаджень і ґрунтових умов.
Ландшафтна оцінка парків охоплює такі аспекти: фізіономічні групи і типи деревних рослин, вивчення лісових ландшафтів як вихід-ного матеріалу для паркобудівництва, класифікація садово-паркових ландшафтів, формування експозицій ботанічних садів і дендропарків.
Значний внесок в історію розвитку паркознавства, дендрології, культурфітоценології, біологічних засад ландшафтної архітектури зробили такі зарубіжні вчені: А. Е. Регель, О. П. Вергунов, В. О. Горохов, Н. О. Ільїнська, О. І. Колесніков, Д. С. Ліхачов, українські: Ю. П. Бялович, М. А. Кохно, В. П. Кучерявий, О. Л. Липа, О. О. Лаптєв, Л. І. Рубцов, С. С. П’ятницький.
При підготовці курсу лекцій використано окремі напрацювання таких науковців: Ю. О. Климента, Г. О. Миронової, В. В. Пушкаря, Л. В. Романчі, Н. Д. Успенської, яким ми щиро вдячні.
