Abstract:
Мистецтво культурної дипломатії відіграє важливу роль у творенні й трансляції глобальних і локальних інформаційних наративів, що спрямовані на налагодження міжкультурного цивілізаційного діалогу Заходу і Сходу, Європи та Азії в контексті реалізації міжнародних гуманітарних стратегій. Дослідження інституціонального та інструментального використання ресурсного потенціалу культури є актуальним завданням культурології, зокрема, і щодо аналізу кейсів культурної дипломатії України та Китаю кінця ХХ – початку ХХІ століть. Згідно поставленої мети, у роботі здійснюється обґрунтування концептуальних засад осмислення явища культурної дипломатії у дискурсі соціогуманітарного знання, визначення базових моделей, цільових векторів, комунікативних стратегій, основних акторів, практичних шляхів реалізації культурної дипломатії та принципів стратифікації цільової аудиторії. Розглянуто культур-дипломатичні практики європейських інституцій в Україні, окреслено шляхи інституалізації культурної дипломатії України та її основні пріоритети, з’ясовано актуальний стан та проектні перспективи впровадження кейсів культурної дипломатії України в Китаї та висвітлено кейси культур-дипломатичних ініціатив Китаю в Україні.
