Короткий опис(реферат):
Мета статті – виявити особливості інтерпретації іспанського танцю в хореографічних постановках
А. Гадеса. Методологія дослідження. Застосовано сукупність методів, характерних для мистецтвознавчого
аналізу. Для виявлення особливостей інтерпретації іспанського танцю в хореографічних постановках А. Гадеса
застосовано проблемно-логічний та загальнонауковий методи моделювання, а також іконологічний метод,
завдяки якому здійснено формальний аналіз та встановлено символічні значення, зумовлені національно-культурними коріннями танцю. Наукова новизна. Досліджено постановчу діяльність провідного іспанського
хореографа Антоніо Гадеса; розглянуто особливості інтерпретації іспанського танцю в процесі роботи над
сценічними постановками; вперше у вітчизняному мистецтвознавстві проаналізовано хореографічні вистави
А. Гадеса «Криваве весілля, або Богас де Сангре» (Blood Wedding, or Bodas de Sangre, 1974 р.), «Фламенко сюїта»
(Flamenco Suite, 1989 р.), «Фуентеовехуна» (Fuenteovejuna, 1994 р.) та ін. Висновки. Дослідження постановок
А. Гадеса дало змогу виявити своєрідний хореографічний почерк, оригінальність балетмейстерського рішення та
індивідуальності пластичних інтерпретацій іспанських танців. У процесі створення сповнених концептуальної
єдності та глибини хореографічних постановок майстер позиціює іспанський танець універсальним стилем із
величезними виражальними можливостями, що дає йому можливість невербально репрезентувати в різних
частинах світу класичні твори європейської літератури, зокрема «Криваве весілля» Ф. Гарсіа Лорки,
«Фуентеовехуна» Лопе де Веги, «Кармен» та ін. За А. Гадесом, зрозуміти будь-який твір мистецтва можна лише
в єдності його змісту, засобів художньої виразності та культурних ремінісценцій (спогад, відзвук, відгомін, що
наводять на зіставлення із чимось), які забезпечують своєрідний «зв’язок часів» у свідомості глядача. Такий
підхід хореограф демонструє в процесі перекладу відомих іспанських літературних і драматичних творів на мову
танцю, звертаючись до національних танців, зокрема бального – пасодобль, іспанських народних: болеро, качуча,
мунейра, сегідилья, сарабанда, сардана, фанданго та ін., а також танців у південно-іспанському стилі – фламенко.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the interpretation of Spanish dance in the choreographic
productions by A. Gades. The research methodology. A set of methods typical for art analysis is applied. To study the
peculiarities of the interpretation of Spanish dance in the choreographic productions by A. Gades, the problem-logical
and general scientific method of modeling is applied, as well as the iconological method, that enabled a formal analysis
and determination of symbolic meanings by revealing the national and cultural roots of the dance. Scientific novelty. The
production activity of the leading Spanish choreographer Antonio Gades is studied; the peculiarities of the interpretation
of Spanish dance in the process of working on stage productions are considered. For the first time in domestic art history,
the choreographic performances by A. Hades «Blood Wedding, or Bodas de Sangre» («Blood Wedding, or Bodas de
Sangre», 1974), «Flamenco Suite» («Flamenco Suite», 1989), «Fuenteovejuna» («Fuenteovejuna», 1994) are analysed.
Conclusions. The study of the productions by A. Hades revealed a peculiar choreographic handwriting, the originality of
the choreographer's decision and the individuality of plastic interpretations of Spanish dances. In the process of creating
choreographic productions full of conceptual unity and depth, the master positions Spanish dance as a universal style with huge expressive possibilities, which allows him to non-verbally represent classic works of European literature in different
parts of the world, in particular «Bloody Wedding» by F. García Lorca, «Fuenteovejuna» by Lope de Vega, «Carmen»
and others. According to A. Hades, any work of art can be understood only in the unity of its content, means of artistic
expression and cultural reminiscences (memory, echo, echo, which lead to comparison with something), which provide a
kind of "connection of times" in the mind the viewer. The choreographer demonstrates this approach in the process of
translating famous Spanish literary and dramatic works into the language of dance, turning to national dances, in particular
the Pasodoble ballroom dance, Spanish folk dances Bolero, Cachucha, Muneira, Segidilla, Sarabanda, Sardana, Fandango,
as well as dances in the southern Spanish Flamenco style.