Повернення та реституція культурних цінностей як складова збереження культурної спадщини в Україні та світі

Abstract

Дослідження присвячене аналізу новітніх процесів повернення та реституції культурних цінностей в Україні та світі. Визначено, що процеси повернення та реституції в Україні неможливо розглядати поза контекстом становлення даних процесів у світовій практиці, як і без сформованих передумов. Адже історично Україна мала співіснувати поряд і часто в складі імперій, що негативно позначилося на збереженні її національної культурної спадщини. Велика кількість предметів, походженням з України, досі зберігається в музеях росії, Європи та США. Досить часто вони є вивезені через імперську політику, викрадені в ході Другої світової, військової агресії 2022 року чи незаконно переміщені за інших складних геополітичних обставин. Міністерство культури України в травні 2023 р. повідомляє про плани повернення та реституції втрачених цінностей, тож в пригоді стають результати дослідження: аналіз історичних передумов процесів повернення та реституції в Україні, вивчення національного та міжнародного законодавства, пропозиції щодо покращення законодавства України, аналіз ведення судової суперечки Кримські музеї проти держави Україна та проти Музею Алларда Пірсона (Нідерланди); аналіз успішних справ з реституції культурних цінностей по всьому світу за останні 23 роки; досвід країн Франції, Південної Кореї та Польщі в розбудові державних стратегій щодо культурного спадку. Теоретичні основи магістерського дослідження складають праці дослідників В.Акуленка, С.Кота, Д. Гетьмана, М. Лещинської-Вьонцек, О. Сободар, В. Солошенко, Я. Савченка, Т. Короткого, С. Шман, К. Федько, Е. Кампфенс та J.Kim. Дослідження ґрунтується на методологічних засадах, що базуються на принципах історіографічної традиції, наукової об'єктивності, всебічності, порівняльному аналізі та системному підході.