У кваліфікаційній роботі досліджено дослідити основні теоретичні підходи до поняття «гібридні загрози», «гібридні виклики». Автор осмислює основні теоретичні підходи до вивчення соціокультурних аспектів гібридних загроз вченими НАКККіМ, наводить приклади соціокультурних практик як освітньо-дозвілєєвий інструментарію для розуміння та реагування на гібридні загрози та виклики. Актуальність теми розкривається через дослідження багатовимірного характеру гібридних загроз українськими вченими (істориками, соціологами, економістами, політологами, психологами, педагогами, управлінцями, культурологами) до їх міждисциплінарного вивчення та осмислення на різних науково-дослідних рівнях та заходах. Практична частина дослідження є перспективною для соціокультурної сфери. Зазначені в роботі соціокультурні практики, висновки можуть бути використані у практичній діяльності закладами культури (бібліотеками, музеями, центрами культурних послуг, різними клубними закладами тощо) в створенні різноманітних івентів, метою яких є популяризація знань про гібридні загрози, їх розуміння, випередження та протистояння.