МУЗИЧНИЙ ЗВУКОЗАПИС: ПСИХОЛОГІЯ ТА ЧИННИКИ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ

Abstract

АНОТАЦІЯ У магістерській роботі здійснено комплексне дослідження психологічних та психоакустичних чинників у студійній звукорежисурі, що розглядаються як ключові елементи сучасного творчого процесу. У роботі показано, що професія звукорежисера пройшла складний шлях розвитку: від технічного спеціаліста, який виконував допоміжні функції, до багатофункціонального фахівця, що поєднує у собі інженера, комунікатора, психолога та співавтора. Особливу увагу приділено аналізу психоакустичних феноменів – акустичному маскуванню, аудіопарейдолії, ефекту Чері «коктейльної вечірки» та феномену «вчорашньої пам’яті», які визначають характер слухового досвіду та безпосередньо впливають на прийняття рішень у студії. У роботі також розглянуто перцептивні, емоційні та психологічні чинники комунікації між учасниками творчого процесу, що формують складну систему взаємодії у студії звукозапису. Показано, що ефективна діяльність звукорежисера неможлива без урахування індивідуальних відмінностей у сприйнятті, емоційних станів та когнітивних стилів. Окрему увагу приділено феномену нейроперцепції, який пояснює активний характер слухання та демонструє, що оцінка звучання завжди є суб’єктивною інтерпретацією, а не прямим відображенням фізичної реальності. Практичне значення дослідження полягає у визначенні управлінських підходів у роботі звукорежисера, які охоплюють координацію, кризовий менеджмент, фасилітацію та стратегічне планування. Отримані результати можуть бути використані у професійній діяльності звукорежисерів, у навчальних програмах з музичного продюсування та у суміжних сферах — кіно, рекламі, медіа, VR/AR. Ключові слова: звукорежисура; психоакустика; нейроперцепція; комунікація; маскування; аудіопарейдолія; акузматичне слухання: ефект «коктейльної вечірки»; студійний процес; фасилітація; кризовий менеджмент.