МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ОБ’ЄКТІВ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ ЯК КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС ТА АДАПТАЦІЯ ЇХ В УКРАЇНІ

Abstract

Робота присвячена порівняльно-правовому аналізу регулювання ввезення/вивезення культурних цінностей до ЄС за Регламентом (ЄС) 2019/880 та можливостей його імплементації в Україні у сегменті об’єктів палеонтологічного інтересу. Актуальність дослідження зумовлена водночас зростанням міжнародного інтересу до геонаукової спадщини України та необхідністю узгодження національної системи охорони, експертизи й обігу культурних цінностей із вимогами Регламенту (ЄС) 2019/880. Значна частина палеонтологічних матеріалів, які циркулюють у музеях, приватних збірках і наукових інституціях, не мають чітко визначеного правового статусу, що створює прогалини у митних процедурах, експертизах та міжнародному науковому обміні. У роботі представлено огляд слабких місць чинної української нормативної бази, зокрема нечіткість розмежування понять «культурний предмет» і «культурна цінність», відсутність механізмів для фіксації ступеня наукової значущості, нерозвиненість інструментів міжвідомчої комунікації між МКІП, НАН України, музеями та митними органами. Окрему увагу приділено аналізу ключових положень Регламенту (ЄС) 2019/880, що регулює імпорт культурних цінностей до країн ЄС, та визначенню шляхів його імплементації у вітчизняну законодавчу систему з мінімізацією бюрократичного навантаження для наукових інституцій.