ВПЛИВ ЗВУКОРЕЖИСЕРСЬКИХ ПІДХОДІВ НА ГЛЯДАЦЬКИЙ ДОСВІД «ЖИВИХ» МУЗИЧНИХ ОНЛАЙН ВИСТУПІВ

Abstract

АНОТАЦІЯ Венгренюк Д. В. Психоакустичний вплив звукорежисерських підходів на глядацький досвід «живих» музичних онлайн виступів. Кваліфікаційна робота освітнього рівня – магістр, на правах рукопису. Спеціальність – 025 «Музичне мистецтво» (звукорежисура). – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена комплексному міждисциплінарному дослідженню психоакустичного впливу звукорежисерських підходів на формування глядацького досвіду при перегляді онлайн лайв-виступів. Актуальність теми зумовлена фундаментальною трансформацією музичної індустрії, де домінуючим форматом якісного онлайн-контенту став так званий "гібридний лайв" . Цей формат, що передбачає живий виступ, багатоканальний запис та ретельний студійний постпродакшн, кардинально змінив парадигму сприйняття. Досвід змістився з колективного публічного простору (концертного залу) на індивідуальний, інтимний, що найчастіше відбувається у навушниках. У цьому новому контексті саме аудіо стає ключовим інструментом занурення (імерсивності). Це висуває нові вимоги до звукорежисерів, які з технічних фахівців перетворюються на «архітекторів досвіду», що свідомо моделюють емоційну реакцію глядача, спираючись на наукові принципи психоакустики. Метою роботи є аналіз механізмів психоакустичного впливу аудіо в «гібридних лайвах» та дослідження того, як конкретні звукорежисерські технології та творчі рішення (від вибору мікрофонів до фінального мастерингу) формують, посилюють та свідомо скеровують емоційне сприйняття аудиторії на платформах на кшталт YouTube. Об’єктом дослідження є процес створення та студійного постпродакшну аудіо для записаних «живих «онлайн лайв-виступів. Предмет дослідження — психоакустичний вплив звукорежисерських підходів на глядацький досвід та роль звукорежисера як медіатора емоційного зв'язку в цифровому середовищі. У першому розділі роботи закладено теоретичний фундамент. Проведено глибокий аналіз ключових концепцій психоакустики, від історичних праць Гельмгольца до сучасних когнітивних досліджень. Детально розглянуто такі феномени, як криві рівної гучності, механізми спектрального та часового маскування, принципи бінаурального сприйняття (ITD, ILD) та ефект упередження (ефект Гааса), та визначено їхнє критичне значення для сучасної звукорежисури. Також проведено історичний огляд еволюції запису живих виступів, що демонструє логічний перехід від радіотрансляцій до технологічно складного "гібридного" формату. У другому розділі здійснено детальний аналіз сучасного технологічного стеку та методології виробництва "гібридних лайвів" . Цей розділ систематизує весь процес: від технік багатоканального запису у складних акустичних умовах до етапів постпродакшну. Особливу увагу приділено ролі DAW як творчої лабораторії, методам інтелектуальної аудіо-реставрації (ШІ-чистка), принципам зведення (створення балансу, глибини) та психоакустичного мастерингу, орієнтованого на стандарти онлайн-платформ (зокрема, нормалізацію за гучністю LUFS). Досліджено, як конкретні техніки (робота з динамікою, спектром, простором) безпосередньо впливають на емоційне сприйняття, створюючи психоакустичні ефекти інтимності, теплоти, присутності та так званої "естетики автентичності" (свідоме збереження недоліків). Третій розділ є практичною частиною дослідження. Він містить поглиблений «case study" двох авторських звукорежисерських робіт («Vivienne Mort – Любов» та «Димна Суміш – Між пеклом і раєм»). На цих прикладах детально продемонстровано, як психоакустичні принципи застосовуються для вирішення конкретних художніх завдань — від створення камерної інтимності та синестезії (зв'язок звуку та візуального образу диму) до передачі ностальгічного контексту, сирої рок-енергії (включаючи роботу з естетикою недосконалості) та створення аудіовізуальної драматургії (ефект «під мостом»). У цьому ж розділі проведено порівняльний аналіз провідних світових (NPR Tiny Desk, A COLORS SHOW, La Blogothèque) та українських (ШООМ) форматів, виявляючи їхні унікальні психоакустичні моделі впливу на глядача (інтимність, гіпер-реальність, автентичність, естетизм). Наукова новизна полягає у одній з перших в українському науковому дискурсі спроб системного аналізу феномену "гібридного лайву" на перетині аудіоінженерії, психоакустики та медіа-досліджень. Практичне значення роботи полягає в систематизації та описі конкретних звукорежисерських підходів, які можуть бути використані фахівцями для створення більш конкурентоздатного, імерсивного та емоційно впливового аудіовізуального контенту для цифрових платформ. Ключові слова: психоакустика, звукорежисура, онлайн лайв-виступи, гібридний лайв, емоційне сприйняття, імерсивність, аудіо-технології, постпродакшн, зведення, мастеринг, аудіовізуальна взаємодія, YouTube.