Короткий опис(реферат):
Актуальність дослідження зумовлена трансформацією концепт-арту з периферійної виробничої практики на провідну форму художнього висловлювання в креативних індустріях XXI ст. Поширення цифрових технологій та зростання культурної значущості відеоігор, кіно та анімації актуалізували потребу в теоретичному осмисленні концепт-арту як самостійної художньої практики, що поєднує традиції станкового мистецтва з вимогами сучасного медіавиробництва. Відсутність системного мистецтвознавчого дослідження, що розкривало б історичні витоки, психологічні механізми впливу та специфіку художньої мови концепт-арту, створює прогалину в розумінні візуальної культури сучасності. Мета дослідження – виявити та систематизувати художні прийоми й композиційні рішення, притаманні творчості концепт-арт митців кінця ХХ ст. Теоретичною основою є праці з психології зорового сприйняття Р. Арнхайма, дослідження історичних витоків проєктного мислення Л. Б. Альберті та Дж. Вазарі, сучасні переосмислення концепції «disegno» Ж. Л. Деотта, М. Чаммайкелли та В. Менкетеллі, роботи з історії американської ілюстрації Дж. А. Е. Левіна та В. Ріда, монографії, присвячені творчості провідних концепт-художників: Р. Маккворрі, С. Міда, Д. Чанга, дослідження цифрової трансформації мистецтва Л. Мановича, праці з психології сприйняття форми К. Кемпа, К. Л. Ларсона та співавторів, а також роботи українських дослідників: Н. Вергунової, Є. Степаненка, А. Клюцевської та В. Максименка. Методологія дослідження базується на комплексному міждисциплінарному підході, що інтегрує формально-стилістичний аналіз художніх творів, історико-мистецтвознавчий метод для дослідження генези концепт-арту, психологічний аналіз механізмів зорового сприйняття та емоційного впливу візуальних стимулів, порівняльний метод для виявлення специфіки концепт-арту в різних медіа.
Суть розробки, основні результати:
The relevance of this research is determined by the transformation of concept art from a peripheral production practice into a leading form of artistic expression in the creative industries of the 21st century. The proliferation of digital technologies and the growing cultural significance of video games, film, and animation have highlighted the
need for theoretical understanding of concept art as an independent artistic practice that combines traditions of easel art with the demands of contemporary media production.
The absence of systematic art historical research that would reveal the historical origins, psychological mechanisms of influence, and specificity of concept art's artistic language creates a gap in understanding contemporary visual culture. The aim of the research is to identify and systematize artistic techniques and compositional solutions characteristic of concept artists' work in the late 20th century. The theoretical foundation comprises works on the psychology of visual perception by R. Arnheim, research on the historical origins of design thinking by L. B. Alberti and G. Vasari, contemporary reinterpretations of the «disegno» concept by J. L. Déotte, M. Ciammachella, and V. Menchetelli, works on the history of American illustration by J. A. E. Levine and W. Reed, monographs devoted to the work of leading concept artists: R. McQuarrie, S. Mead, D. Chiang, research on the digital transformation of art by L. Manovich, works on the psychology of form perception by K. Kemp, K. L. Larson and co-authors, as well as works by Ukrainian researchers: N. Verhunova, Ye. Stepanenko, A. Kliutsevska, and V. Maksymenko. The research methodology is based on a comprehensive interdisciplinary approach that integrates formal-stylistic
analysis of artworks, art historical method for investigating the genesis of concept art, psychological analysis of visual perception mechanisms and emotional impact of visual stimuli, and comparative method for identifying the specificity of concept art across different media.